Значення
- (Мистецтво) –
Властивість або якість того, що витончене; вишуканість, тонкість, грація, елегантність (у формі, манерах, смаку тощо).
- (Мистецтво) –
Відсутність у чомусь грубості, примітивності; високий ступінь розвитку, досконалості, тонкої обробки (про мистецтво, культуру, стиль).
- (Література) –
Надмірна, іноді штучна тонкість, вишуканість, що може переходити у вибагливість або манірність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. витонченість, р. витонченості, д. витонченості, з. витонченість, о. витонченістю, м. витонченості, к. витонченосте