Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова витікати; процес переміщення рідини, газу або сипкого матеріалу назовні з якогось резервуару, порожнини чи русла через отвір, щілину.
2. (переносне значення) Походження, виникнення чогось як логічний наслідок або результат; випливання (наприклад, про висновки, наслідки).
3. (переносне значення) Поступове закінчення, завершення певного періоду часу (наприклад, строку, терміну).
Приклад 1:
— Проте Витікання однієї Речі з Іншої, — казав Дежавю, знову навівши деякий лад у збунтованих було великих літерах, — ми розглядаємо лише у світлі наївного принципу Безпосе реднього Розмноження або Розгалуження і тільки через це Посередництво логічної індукції прикладаємо також до Речей 89 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Духовного Порядку. їх ми охоче сприймаємо як генеалогічне Членування або як Розгалуження Дерева — Того Самого, до Шелесту Листя Якого ми прислухаємось от уже кілька десятків тисяч років.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Зорі типу Т Тельця ще не вийшли на головну послідовність діаграми Герцшпрунга – Рассела, для них властива велика втрата маси через активне витікання речовини з поверхні . Вони мають маси до 3-х сонячних і належать до спектральних класів G, K та M, тобто мають жовті, оранжеві та червоні кольори .
— Невідомий автор