висиджування

[ʋɪsɪdʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “висиджувати” — тривале перебування в сидячому положенні, часто з відтінком необхідності, нудьги або очікування (наприклад, висиджування на лекціях, у черзі).

  2. (Зоологія) –

    У сільському господарстві та тваринництві — догляд за кладкою яєць або виведенням потомства шляхом тривалого зігрівання; висиджування курчат, висиджування яєць індичкою.

  3. (Психологія) –

    Переносно — тривале, терпляче й пасивне перебування десь або очікування чогось з метою досягнення результату (наприклад, висиджування в засідці, висиджування клієнтів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висиджування, р. висиджування, д. висиджуванню, з. висиджування, о. висиджуванням, м. висиджуванні, к. висиджування

Більше записів