висидка

[ʋɪsɪdkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова «висиджувати»; процес висиджування яєць птахами або іншими тваринами, під час якого вони гріють їх своїм тілом для розвитку зародка та виведення потомства.

  2. (Зоологія) –

    Період часу, протягом якого відбувається така дія; самий час висиджування.

  3. (Медицина) –

    Розм. Про набір ваги, звичайно зайвої, внаслідок сидячого, малорухомого способу життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висидка, р. висидки, д. висидці, з. висидку, о. висидкою, м. висидці, к. висидко

Більше записів