висуванство

[ʋɪsuʋɑnstʋo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Політика) –

    Висуванство — політична практика, за якої керівні кадри призначаються не за професійними якостями, а за принципом особистої відданості та лояльності вищому керівництву, часто з метою зміцнення влади та створення мережі впливу.

  2. (Соціологія) –

    Висуванство — система розподілу посад і привілеїв серед наближених осіб (висунців), що характерна для авторитарних та непотичних режимів, де ключовим критерієм є не компетентність, а особисті зв’язки.

  3. (Соціологія) –

    Висуванство — негативно забарвлений термін, що позначає явище кар’єрного просування в бюрократичній або корпоративній структурі шляхом непотизму, кумівства або сліпої вірності ідеології чи особи, а не через об’єктивні заслуги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висуванство, р. висуванства, д. висуванству, з. висуванство, о. висуванством, м. висуванстві, к. висуванство

Більше записів