1. Кандидат на виборну посаду, якого висунуто від певної організації, партії, колективу або групи виборців.
2. У переносному значенні: людина, яку активно пропонують, рекламують або підтримують для отримання будь-якої посади, статусу чи визнання.
висуванець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сам він «висуванець» з мисливців і більш любив сам промишляти, аніж сидіти на цій «факторії». В нього хлопці заночували.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |