1. (діал., рідк.) Те саме, що гарне — те, що відзначається красою, привабливістю, доброю якістю; красива річ, явище або дія.
2. (діал.) Стан, коли все добре, благополучно; добро, лад.
гарно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Колискова П. Козицького на слова Рильського, українські народні пісні в обробці Вериківського… Після вистави «Наталка-Полтавка» записала таке: «Гарно, але ще більше страждаю за Україну» (3: 61). У щоденнику відбито й досить інтенсивні, як на воєнний час і умови евакуації, будні наукового життя.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Але наді мною тут-таки виникла Шпала Шалайзер і повідомила, ніби я «фантастично гарно танцюю». ПЕРВЕРЗІЯ 92 — When?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Ми просто йдемо до секс-шопу і прино симо собі цю штуку, гарно запаковану і, до речі, куди справні шу від нікчемного живого cock!.. Я вітаю тебе з цим, як вільна жінка вільну жінку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |