Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова висувати — переміщення чогось уперед, на видиме місце або в певному напрямку.
2. Офіційне запропонування, представлення кандидатури, проєкту, ідеї тощо для розгляду, обговорення або затвердження.
3. У геології — тектонічне підняття, виступ ділянки земної кори.
4. У військовій справі — висунута вперед позиція, опорний пункт або розташування військ.
Приклад 1:
Як у своєрідності переосмислення оповідного матеріалу, так і в індивідуалізації мовних засобів бароккового стилю відчутний вплив індивідуального начала, висунення на перший план суб’єктивного ставлення автора до світу ί до засобів відображення дійсності в свідомості. Філософський пантеїзм мислителя, його концепція двох натур і трьох світів, виділення в окремий світ символіки — все це узгоджувалося з вимогами культури барокко.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”