Древослів

Словник Української Мови

гарнюсінький

Буква

Дуже гарний, надзвичайно привабливий зовні; вищий ступінь ознаки, вираженої прикметником “гарний”, зі зменшувально-пестливим відтінком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |

Більше записів