вистоювання

[ʋɪstojuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова «вистоювати»; перебування у стоячому положенні протягом певного часу, часто з відтінком наполегливості, терпіння або очікування.

  2. (Психологія) –

    (переносне) Наполегливе відстоювання, захист своїх поглядів, прав, позицій або інтересів; боротьба за щось, що вимагає стійкості та зусиль.

  3. (Техніка) –

    (спеціальне, технічне) Витримування чогось (наприклад, матеріалу, суміші, продукту) протягом заданого часу в певних умовах для досягнення необхідних властивостей; відстоювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вистоювання, р. вистоювання, д. вистоюванню, з. вистоювання, о. вистоюванням, м. вистоюванні, к. вистоювання

Більше записів