Значення
- (Техніка) –
Властивість матеріалу, конструкції або виробу протистояти високим температурам та впливу вогню протягом тривалого часу без руйнування та втрати основних експлуатаційних якостей; висока ступінь вогнестійкості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. високовогнестійкість, р. високовогнестійкості, д. високовогнестійкості, з. високовогнестійкість, о. високовогнестійкістю, м. високовогнестійкості, к. високовогнестійкосте