гармата

1. Вогнепальна артилерійська зброя для стрільби по горизонтальній або навісній траєкторії, що складається з ствола, лафета та прицільних пристроїв, зазвичай калібром понад 20 мм.

2. (переносне значення) Про людину, яка володіє великою силою впливу, авторитетом у певній галузі, або про щось дуже потужне, ефективне.

3. (історичне) Старовинна назва великої артилерійської гармати, важкого знаряддя для облоги фортець.

Приклади вживання

Приклад 1:
Турки так стиснули Чигирин, що звідти вже стріляла тільки одна гармата — з-за Козиного Рогу, всі інші порозбивано, подавлено. На допомогу чигиринцям знову йшли князь Ромадановський і гетьман Самойлович.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |