високотрав'я

Значення

1. (Ботаніка) –

   Високотрав’я — густі зарості високих (до 2–3 м) трав’янистих рослин, що формуються на вологих або заплавних луках, у гірських улоговинах, часто як природний етап відновлення лісу після порушень.

2. (Ботаніка) –

   Високотрав’я — ботанічний термін для позначення специфічного типу рослинності, характерного переважно для помірного пояса Східної Азії (Далекого Сходу Росії, Японії), Кавказу та Карпат, де домінують великі багаторічні трави (борщівник, дудник, гірчак, вовчуг тощо).

Правопис та відмінювання