Значення
- (Мистецтво) –
Розмовна назва губної гармоніки — компактного духових музичного інструмента, у якому звук видобувається коливанням металевих язичків під дією повітря, що вдихається та видихається через спеціальні отвори.
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “гармонія” (у значенні мистецтво або наука про акорди), що вживається переважно в розмовній мові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гармонійка, р. гармонійки, д. гармонійці, з. гармонійку, о. гармонійкою, м. гармонійці, к. гармонійко