гармонійка

[ɦɑrmonijkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Розмовна назва губної гармоніки — компактного духових музичного інструмента, у якому звук видобувається коливанням металевих язичків під дією повітря, що вдихається та видихається через спеціальні отвори.

  2. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “гармонія” (у значенні мистецтво або наука про акорди), що вживається переважно в розмовній мові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гармонійка, р. гармонійки, д. гармонійці, з. гармонійку, о. гармонійкою, м. гармонійці, к. гармонійко

Більше записів