високорозумність

Значення

1. (Філософія) –

   Власна назва філософсько-богословського вчення, що виникло в середовищі українського православного чернецтва (переважно на Волині) у другій половині XVIII століття, характерною рисою якого було поєднання ідей православ’я, католицької схоластики та західноєвропейської філософії (зокрема, Р. Декарта та Г. В. Лейбніца).

2. (Релігія) –

   Назва релігійно-філософського руху або духовного напряму, представники якого (наприклад, Григорій Сковорода, Паїсій Величковський) наголошували на першочерговості внутрішнього, розумового самопізнання та морального вдосконалення людини як шляху до пізнання Бога, протиставляючи це зовнішній обрядовості.

Правопис та відмінювання