високоеластичність

1. Властивість матеріалів (наприклад, полімерів, гуми) проявляти дуже високу пружність, здатність до значної оборотної деформації при розтягуванні або стисканні та повернення до початкової форми після зняття навантаження.

2. У техніці та матеріалознавстві — комплекс механічних характеристик, що вказують на винятково високі еластичні (пружні) якості речовини, які значно перевищують аналогічні показники звичайних еластичних матеріалів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |