Древослів

Словник Української Мови

гарматник

[ɦɑrmɑtnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Військовий, який обслуговує гармату; артилерист.

  2. (Історія) –

    Застаріле: той, хто виготовляє гармати; гарматний майстер.

  3. (Техніка) –

    Рідкісне: приміщення або спеціальна споруда для зберігання гармат; арсенал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гарматник, р. гарматника, д. гарматникові, з. гарматника, о. гарматником, м. гарматникові, к. гарматнику

Більше записів