виснаженість

1. Стан крайньої фізичної втоми, втрати сил, спричинений тривалим напруженням, хворобою або недостатнім харчуванням.

2. Стан психічної або емоційної втоми, спустошеності, втрати енергії та інтересу до активності.

3. (Перен.) Втрата родючості, поживних речовин ґрунтом або ресурсів системою внаслідок інтенсивного використання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Люди тільки бачили його синці, його хоробливо запалені очі, жахливу, щораз більшу виснаженість фізичну й нервову, бачили, що він тане, як віск, з дня на день, з години на годину, і позирали на нього тоскно. І мовчали теж.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |