вислухування

[ʋɪsluxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “вислухувати” — уважне, терпляче сприйняття того, що хтось говорить, з метою з’ясування суті справи, отримання інформації або надання можливості виговоритися.

  2. (Юриспруденція) –

    Процес або процедура офіційного розгляду справи, скарги, пропозиції тощо уповноваженою особою або органом шляхом заслуховування усних пояснень, свідчень, доповідей.

  3. (Медицина) –

    У медицині — метод обстеження пацієнта, при якому лікар за допомогою стетоскопа або без нього сприймає звуки, що виникають у тілі (наприклад, у легенях, серці, кишечнику), для діагностики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вислухування, р. вислухування, д. вислухуванню, з. вислухування, о. вислухуванням, м. вислухуванні, к. вислухування

Більше записів