вислухання

[ʋɪsluxɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “вислухати” — уважне, ретельне сприйняття чогось на слух, часто з метою отримання інформації, розгляду справи або висловлення ставлення.

  2. (Медицина) –

    (у медицині) Метод обстеження пацієнта, при якому лікар за допомогою стетоскопа або фонендоскопа сприймає звуки, що виникають у тілі (наприклад, в легенях, серці, кишечнику), для діагностики.

  3. (Юриспруденція) –

    (у праві) Офіційна процедура розгляду справи, заяви, скарги або заслуховування свідків, експертів, сторін компетентним органом (судом, комісією тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вислухання, р. вислухання, д. вислуханню, з. вислухання, о. вислуханням, м. вислуханні, к. вислухання

Більше записів