висліджування

1. Процес дії за значенням дієслова “висліджувати” — систематичне спостереження, дослідження або відстеження когось або чогось з метою збору інформації, виявлення закономірностей або встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

2. (У спеціальних галузях) Цілеспрямоване наукове чи професійне відстеження стану, розвитку або динаміки певного об’єкта, явища чи процесу (наприклад, висліджування траєкторії, висліджування епідемії, висліджування злочинної діяльності).

Приклади вживання

Приклад 1:
Що б не було там, даю тобі слово, ніяких історій учиняти не буду… Я хочу тільки позбавитись вічних думок, угадування, докопування, висліджування. Я не маю більше сил.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |