1. (у логіці) Положення, думка, яка випливає з інших положень, є результатом міркування; логічний результат, висновок.
2. (застаріле) Результат, наслідок, кінцевий продукт якоїсь діяльності або процесу.
вислід
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— і кинув геть зелену течку, потім шарпнув її знову, вийняв з неї протокол Великіна й Сергєєва — непідписаний протокол, вислід всього попереднього слідства — й рішучим жестом поклав його на стіл. І почав кричати.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |