висічення

1. Дія за значенням дієслова «висікти» — завдання ударів різками, бичами або подібними знаряддями для покарання або тортур.

2. Вирізання, витісування певних зображень, написів або орнаменту на твердій поверхні (камені, дереві, металі).

3. (Медицина) Хірургічна операція видалення частини органа або патологічного утворення шляхом його відсікання.

4. (Геологія) Процес утворення річкової долини, яру або іншої форми рельєфу внаслідок розмивання та руйнування гірських порід водним потоком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |