вишкіреність

1. Властивість за значенням дієслів “вишкірити” та “вишкіритися”; стан, коли щось випнулося, виступило назовні, оголилося або коли хтось показує зуби у погрозливій або злісній міміці.

2. Перен. Прояв ворожості, неприязні, злісного ставлення до когось або чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |