Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням дієслів “вишкірити” та “вишкіритися”; стан, коли щось випнулося, виступило назовні, оголилося або коли хтось показує зуби у погрозливій або злісній міміці.
- (Психологія) –
Перен. Прояв ворожості, неприязні, злісного ставлення до когось або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вишкіреність, р. вишкіреності, д. вишкіреності, з. вишкіреність, о. вишкіреністю, м. вишкіреності, к. вишкіреносте