вирулювання

[ʋɪruljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вирулювати” — процес виведення транспортного засобу (автомобіля, літака, судна тощо) з певного напрямку руху або стану, зокрема вихід на правильну траєкторію, курс або з умов складного маневру.

  2. (Психологія) –

    Переносно — вдале вихід зі скрутного, незручного або конфліктного становища; знаходження прийнятного рішення у складній ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вирулювання, р. вирулювання, д. вирулюванню, з. вирулювання, о. вирулюванням, м. вирулюванні, к. вирулювання

Більше записів