виручення

[ʋɪrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “виручати” — надання допомоги в скрутному становищі, порятунок від небезпеки або негараздів.

  2. (Маркетинг) –

    Отримані в результаті продажу чи реалізації чогось гроші, виторг, прибуток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виручення, р. виручення, д. вирученню, з. виручення, о. вирученням, м. вирученні, к. виручення

Більше записів