виправдання

[ʋɪprɑʋdɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “виправдати” — надання доказів чи аргументів, що свідчать про невинуватість когось, зняття з когось обвинувачення; також — підтвердження чогось, доведення правомірності, слушності певних дій, думок, очікувань.

  2. (Юриспруденція) –

    Те, що виправдовує когось або щось; аргумент, причина або обставина, що свідчить на користь когось, робить щось прийнятним, слушним або зрозумілим.

  3. (Релігія) –

    У релігійному (християнському) контексті — богословський термін, що означає Божий акт звільнення грішника від вини за гріх та відповідного покарання, проголошення його праведним через віру, зазвичай у зв’язку з благодаттю та жертвою Ісуса Христа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виправдання, р. виправдання, д. виправданню, з. виправдання, о. виправданням, м. виправданні, к. виправдання

Приклади з художньої літератури

  • ..без виправдань коректив і виправлень
    граю тобі на печерних бубнах я
    граю тобі на тамтешніх тамтамах
    хóджу по лезу гострої бритви
    б’юcя за тебе в небесну браму..
    — Юрій Іздрик

Більше записів