випік

1. Дія за значенням дієслова “випікати” — процес нагрівання певного матеріалу (наприклад, глини, металу, кераміки) у печі для надання йому міцності, твердості або певних властивостей; обпалювання.

2. Результат такої дії — випалений, обпалений виріб або матеріал, що пройшов термічну обробку.

3. У технологічних процесах (металургія, кераміка) — готовий продукт, отриманий після випалювання (наприклад, коксовий чи агломераційний випік).

Приклади:

Відсутні