Значення
- (Психологія) –
Стан, коли щось робиться не за власним бажанням чи вибором, а через зовнішні обставини, примус, необхідність.
- (Психологія) –
Властивість дій, вчинків, рішень, що виконуються не добровільно, а під тиском обставин, з примусу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вимушеність, р. вимушеності, д. вимушеності, з. вимушеність, о. вимушеністю, м. вимушеності, к. вимушеносте