вимучування

[ʋɪmut͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “вимучувати” — отримання, добування чогось шляхом фізичних або моральних страждань, надзвичайних зусиль або тортур.

  2. (Література) –

    (переносне значення) Процес створення, написання чогось з великими труднощами, коли результат дається надзвичайно важко і повільно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вимучування, р. вимучування, д. вимучуванню, з. вимучування, о. вимучуванням, м. вимучуванні, к. вимучування

Більше записів