Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційно висловлене чи зафіксоване прохання або розпорядження, яке має бути обов’язково виконане; обов’язкова умова, правило.
- (Техніка) –
(у множині) Сукупність правил, норм, яким має відповідати якість, стан, функціонування чогось.
- (Історія) –
(заст.) Письмовий документ, наказ, розпорядження, видані уповноваженою особою.
- (Економіка) –
(заст., екон.) Письмова заявка на отримання матеріальних цінностей, грошей тощо зі складів, кас.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вимога, р. вимоги, д. вимозі, з. вимогу, о. вимогою, м. вимозі, к. вимого