вимір

1. Дія за значенням дієслова виміряти; встановлення кількості, величини, розміру чогось за допомогою спеціальних приладів, одиниць обчислення тощо.

2. Одиниця, показник, міра, що визначає величину, розмір, обсяг чогось, отримані в результаті такого встановлення.

3. У математиці, фізиці, техніці: кожна з незалежних величин (координат), що визначають положення точки, тіла в просторі; просторова координата.

4. Переносно: сторона, аспект, грань явища, поняття, що розглядається з певної точки зору.

Приклади:

Приклад 1:
Смирнов І. Г. Логістика: просторово – територіальний вимір: Моногр. – К.: Обрії, 2004.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Від батареї на електроди п о- дається напруга aU , величину якої можна змінювати за допомогою потенціометра П і вимір ювати вольтметром V. Термоелек – тронний струм aI вимірюється гальван о- метром G. Сила термоелектронного струму aI залежить від напруги aU , яка прикладена між катодом та анодом, температури кат о- да і матеріалу, з якого виготовлений катод.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Спін електрона У 1921 р. О.Штерн і В.Герлах пос – тавили досліди, метою яких було вимір ю- вання магнітних моментів mlp атомів різ- них хімічних елементів. Для визначення орбітального мо- менту імпульсу lL  та магнітного моменту mlp одного електрона треба було постав и- ти дослід з атомами хімічних елементів, які утворюють першу гр упу Періоди чної системи елементів Менделєєва і мають один валентний електрон на зовнішній оболонці.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”