вилучати

[ʋɪlut͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Брати щось назад, забирати те, що було надано, передано або призначено раніше.

  2. (Техніка) –

    Виймати, видаляти частину чогось із цілого, відокремлювати.

  3. (Юриспруденція) –

    Позбавляти когось чогось, конфіскувати, відбирати на підставі офіційного рішення або сили.

  4. (Хімія) –

    У техніці, хімії та інших галузях: виділяти, отримувати речовину, компонент із суміші або сполуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вилучаю, ти вилучаєш, він вилучає, ми вилучаємо, ви вилучаєте, вони вилучають

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів