Значення
- (Психологія) –
(розм.) Довести себе до стану крайнього збентеження, розгубленості або нервування через тривале очікування, невизначеність або неприємну ситуацію.
- (Психологія) –
(перен., розм.) Втратити спокій, терпіння або здатність до розсудливих дій внаслідок сильного емоційного напруження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викип'ячуся, ти викип'ятишся, він викип'ятиться, ми викип'ятимося, ви викип'ятитеся, вони викип'ятяться