Древослів

Словник Української Мови

викинути

Буква

1. Різким рухом виштовхнути, викинути назовні, позбутися чогось; відкинути, відвергти.

2. Позбутися чогось непотрібного, зайвого, відправити у смітник; вилучити, відсортувати.

3. Розмовне. Витратити, потратити значну суму грошей на щось (часто необачно або марно).

4. Розмовне. Раптово звільнити когось з роботи, виключити з навчального закладу тощо.

5. Технічне. Випустити, виділити (газ, пару, дим тощо); зробити викид.

6. Розмовне. Народити, принести потомство (про тварин).

7. Розмовне. Несподівано висловити, вимовити (думку, пропозицію, погрозу).

Приклади вживання

Приклад 1:
Скільки Федір казав Перекотигорі викинути з голови глистувату Христю з її вічними цигарками, гашишами, цмуленням алькоголю й вибрати собі поряднішу, та, зрештою, і вродливішу з-поміж дівчат, які падкували за Перекотигорою (адже він нівроку ставний хлопець, і не одна мріяла стати йому вірним товаришем на все життя. А що таке Христя?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Вона його любить, любить такого, як вiн есть, i не може вирвати, викинути з себе того.
— Невідомий автор

Приклад 3:
А мене не можна було викинути, бо формальностi щодо закрiплення було пророблено. Таким чином, не глядячи на те, що чиновникова жiнка була не безплiдна, що в травневу нiч, коли стояла яблунева завiрюха, родила колезького реєстратора, — не зважаючи на все це, я лишився в чиновника на його хлiбах.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів