1. (розм.) Втекти, зникнути, ухилитися від когось або чогось; викрутитися з неприємної ситуації.
2. (перен., розм.) Проявити кмітливість, знайти вихід із складного становища; викрутитися.
викутися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |