викурювання

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Дія за значенням дієслова “викурювати” — примусове виселення, вигнання когось із житла або певної території, часто шляхом погроз, насильства або створення нестерпних умов для проживання.

2. (Техніка) –

   Процес видалення, виведення чогось шляхом куріння, димлення (наприклад, викурювання комах із нор, бджіл із вуликів, а також у технологічних процесах).

3. (Соціологія) –

   У переносному значенні — систематичне переслідування, цькування з метою змусити когось залишити посаду, місце роботи чи громаду.

Правопис та відмінювання