викупниця

[ʋɪkupnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Жінка, яка викуповує когось або щось, звільняючи від застави, боргу, неволі тощо.

  2. (Література) –

    У переносному значенні: жінка, яка своїми діями або жертвами сприяє звільненню, порятунку когось або чогось від лиха, небезпеки.

  3. (Історія) –

    Застаріле: жінка або дівчина, яку викупили з неволі, рабства або іншої скрутної ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викупниця, р. викупниці, д. викупниці, з. викупницю, о. викупницею, м. викупниці, к. викупнице

Більше записів