викупний

[ʋɪkupnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується викупу, призначений для викупу, пов’язаний з викупною операцією (наприклад, про землю, майно).

  2. (Історія) –

    У Російській імперії після реформи 1861 року: який стосується обов’язкового викупу селянами поміщицької землі, що проводився державою (наприклад, викупні платежі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викупний, р. викупного, д. викупному, з. викупного, о. викупним, м. викупнім

Більше записів