1. Який відкритий, не захищений від чогось, позбавлений покриття, захисту.
2. Який став очевидним, розкритий, виявлений, викритий у чомусь.
викритий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Катіліна, організатор вмови з метою захоплення влади, був викритий завдяки Ціцерону. 8 П л а в т Тіт Макцій (бл.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикметник () |