викрадений
[ʋɪkrɑdɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Такий, що був незаконно заволодіний, захоплений або вивезений таємно чи силою, без згоди власника чи законного розпорядника.
- (Юриспруденція) –
Такий, що стосується об’єкта (наприклад, твору мистецтва, даних, ідеї), який був незаконно присвоєний або використаний без дозволу автора чи правовласника.
- (Юриспруденція) –
У контексті про людину — такий, що був захоплений шляхом викрадення (наприклад, заручник) або незаконно вивезений (наприклад, дитина).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викрадений, р. викраденого, д. викраденому, з. викраденого, о. викраденим, м. викраденім