декрет-закон

[dɛkrɛt-zɑkon] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    У Радянській Україні та інших соціалістичних країнах — законодавчий акт вищого органу державної влади (наприклад, Президії Верховної Ради), що мав силу закону і приймався в період між сесіями парламенту.

  2. (Юриспруденція) –

    У широкому вжитку — рідкісне позначення для надзвичайного або дуже важливого державного закону, що встановлює принципово нові норми в суспільному житті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декрет-закон, р. декрета-закону, д. декретові-законові, з. декрета-закон, о. декретом-законом, м. декреті-законі, к. декрет-закон

Більше записів