Значення
- (Юриспруденція) –
Протиправне заволодіння людиною або її насильне вивезення з метою утримання, отримання викупу, продажу в рабство тощо.
- (Юриспруденція) –
Протиправне заволодіння чужою річчю, майном, документами, транспортним засобом тощо з метою привласнення або використання.
- (Юриспруденція) –
Перен. Неправомірне присвоєння, застосування чи використання чужої інтелектуальної власності, ідеї, твору, концепції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викрадення, р. викрадення, д. викраденню, з. викрадення, о. викраденням, м. викраденні, к. викрадення