викрадення

Приклад 1:
Завершив обуреною заявою з приводу викрадення у Венеції його «alter ego і найближчого товариша», з яким об’їздив дев’яносто три країни світу і сім разів перетинав екватор «у найгарячіших точках». Згуба такого кшталту, продовжував, може бути розцінена «або як політична провокація, або як кримінальний злочин, що має на меті бру­ тальний випад проти національних (Альборак Джабраїлі) та біологічних (його кінь) меншин».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Про зухвале викрадення з бібліотеки Сансовініяни вельми рідкісного і атрактивного примірника — зібрання жахливих історій та моторошних переказів «Hypnerotomachia Poliphili», записаних мовою койне і у Венеції ж виданих таким собі доктором Франціскусом Колюмною в 1499 р. (друкарня Аль- дуса Мануціюса).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Допускалося викрадення дівчини юнаком, що нерідко призводило до шаленої бійки між претендентами на її руку. Багатоженство не заборонялося, чоловік міг тримати, крім законних жінок, також наложниць.
— Невідомий автор