1. (у математиці, зокрема теорії груп) такий, що пов’язаний з нормалізатором підгрупи (множиною елементів групи, що перетворюють дану підгрупу на себе).
2. (у техніці, технології) такий, що стосується нормалізації — приведення до певної норми, стандарту, наприклад, властивостей матеріалу після спеціальної термічної обробки.
3. (у лінгвістиці, соціолінгвістиці) такий, що стосується мовної нормалізації — процесу кодифікації, встановлення та упорядкування мовних норм.