Значення
-
(у математиці, зокрема теорії груп) такий, що пов’язаний з нормалізатором підгрупи (множиною елементів групи, що перетворюють дану підгрупу на себе).
-
(у техніці, технології) такий, що стосується нормалізації — приведення до певної норми, стандарту, наприклад, властивостей матеріалу після спеціальної термічної обробки.
-
(у лінгвістиці, соціолінгвістиці) такий, що стосується мовної нормалізації — процесу кодифікації, встановлення та упорядкування мовних норм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нормалізаторний, р. нормалізаторного, д. нормалізаторному, з. нормалізаторного, о. нормалізаторним, м. нормалізаторнім, к. нормалізаторний