Значення
- (Юриспруденція) –
Протиправне насильницьке захоплення, заволодіння ким-небудь або примусове вивезення людини з метою утримання, отримання викупу або інших протиправних цілей.
- (Юриспруденція) –
Протиправне заволодіння, присвоєння чужого майна, документів, інформації тощо.
- (Література) –
Перен. Несподіване, швидке зникнення когось, чогось або таємниче переміщення кудись.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викрадання, р. викрадання, д. викраданню, з. викрадання, о. викраданням, м. викраданні, к. викрадання