викрадачка

[ʋɪkrɑdɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Жінка або дівчина, яка вчиняє викрадення (заволодіння) когось або чогось шляхом захоплення, затримання або вилучення з метою вимагання, отримання викупу чи інших злочинних цілей.

  2. (Юриспруденція) –

    Жінка або дівчина, яка незаконно заволодіває чужим майном, особливо дитиною, з метою його привласнення або утримання.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — жінка, яка привертає до себе всю увагу, захоплює думки або почуття інших (наприклад, “викрадачка сердець”, “викрадачка сцени”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викрадачка, р. викрадачки, д. викрадачці, з. викрадачку, о. викрадачкою, м. викрадачці, к. викрадачко

Більше записів