Значення
- (Юриспруденція) –
Жінка або дівчина, яка вчиняє викрадення (заволодіння) когось або чогось шляхом захоплення, затримання або вилучення з метою вимагання, отримання викупу чи інших злочинних цілей.
- (Юриспруденція) –
Жінка або дівчина, яка незаконно заволодіває чужим майном, особливо дитиною, з метою його привласнення або утримання.
- (Література) –
У переносному значенні — жінка, яка привертає до себе всю увагу, захоплює думки або почуття інших (наприклад, “викрадачка сердець”, “викрадачка сцени”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викрадачка, р. викрадачки, д. викрадачці, з. викрадачку, о. викрадачкою, м. викрадачці, к. викрадачко