викорчувати

[ʋɪkort͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Виривати, витягувати з корінням (дерева, кущі, пні).

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: повністю винищити, ліквідувати щось застаріле, шкідливе або небажане.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викорчую, ти викорчуєш, він викорчує, ми викорчуємо, ви викорчуєте, вони викорчують

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів