1. Виривати, витягувати з корінням (дерева, кущі, пні).
2. Переносно: повністю винищити, ліквідувати щось застаріле, шкідливе або небажане.
викорчувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Треба прорубати просіку, викорчувати кущі та дерева попереду. У вас є сокири й лопати.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |