1. Розкрити, відкрити щось, що було закопане в землі, або добути з-під землі, виймаючи.
2. Вирити яму, заглиблення в землі або видалити щось із землі, розкопуючи.
3. Перен. Знайти, дістати, відшукати щось давнє, забуте або приховане.
Словник Української Мови
Буква
1. Розкрити, відкрити щось, що було закопане в землі, або добути з-під землі, виймаючи.
2. Вирити яму, заглиблення в землі або видалити щось із землі, розкопуючи.
3. Перен. Знайти, дістати, відшукати щось давнє, забуте або приховане.
Приклад 1:
“, — там окопи ще не встигли викопати, й почалася страшна січа. Військо Хмельницького кинулося панічно відступати, але втікати було нікуди, бігли до Дніпра, тут їх рубали шаблями, а тих, які у воді, стріляли з мушкетів.
— Франко Іван, “Мойсей”