виключно

[ʋɪkljut͡ʃno] Прислівник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Лише, тільки, без будь-яких інших складових, додатків чи варіантів; у значенні обмеження чимось одним.

  2. (Лінгвістика) –

    У надзвичайно високому ступені, до найвищої міри; надзвичайно, вкрай.

  3. (Юриспруденція) –

    (У службовому, офіційному стилі) Як окремий випадок, що становить виняток із загального правила; особливо.

Більше записів