викликувати

1. Бути причиною появи, виникнення чогось; спричиняти, породжувати.

2. Змушувати когось з’явитися, прибути кудись, зазвичай офіційно або з обов’язку; скликати, викликати.

3. Навмисно спровокувати, змусити когось до якоїсь дії, реакції (наприклад, на бійку, суперечку).

4. У техніці: приводити щось у дію, запускати процес (наприклад, програму, функцію).

Приклади вживання

Приклад 1:
У вторник по другім акті “Запорожця за Дунаєм” почала академічна і технічна молодь бити оплески і викликувати димісіонованого артиста. Понеслись також оклики на адресу п. Губчака, які, однак, входять почасти в його приватне життя і через те ми їх повторяти не станемо.
— Невідомий автор

Частина мови: дієслово () |