викликувати

[ʋɪklɪkuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Бути причиною появи, виникнення чогось; спричиняти, породжувати.

  2. (Юриспруденція) –

    Змушувати когось з’явитися, прибути кудись, зазвичай офіційно або з обов’язку; скликати, викликати.

  3. (Психологія) –

    Навмисно спровокувати, змусити когось до якоїсь дії, реакції (наприклад, на бійку, суперечку).

  4. (Техніка) –

    У техніці: приводити щось у дію, запускати процес (наприклад, програму, функцію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викликую, ти викликуєш, він викликує, ми викликуємо, ви викликуєте, вони викликують

Більше записів